Батьківство

Робимо дитині зауваження правильно: топ-3 лайфхака для батьків

admin

Зауваження – невід’ємна частина спілкування з дитиною. Роблячи їх, дорослі дають дитині зрозуміти, що той чи інший вчинок неприйнятний, коригують його поведінку.

Однак реакція на зауваження може бути непередбачуваною.

  • Досить часто дитина ображається, починає плакати, сердитись, або чинити наперекір словами батьків.

Чому так відбувається?

Психологи впевнені: вся справа в тому, що зауваження треба робити правильно. Як і будь-яка інша інформація, вони потребують грамотної подачі.

Існує 3 основних лайфхака, що дозволяють досягти оптимального результату.

Не варто проявляти категоричність

Головне, що дратує багатьох дітей у батьківських зауваженнях – надмірна кількість частки «не», що накладає сувора заборона на ту чи іншу дію без особливих пояснень:

· Не їж солодке!

· Не топай так голосно!

· Не кажи так!

Тощо. Така подача дуже невдала. Малюк не бачить в заборонах сенсу, зате відчуває строгість. Підсвідомо він хоче чинити опір цьому.

Як вийти з ситуації? Зауваження, що накладають заборону, повинні супроводжуватися поясненнями і бути зрозумілими дитині:

· Не їж солодке до обіду, тому що спочатку потрібно з’їсти суп;

· намагайся ходити тихіше, сусіди знизу відпочивають після роботи;

· ти говориш погані слова, краще сказати це по-іншому.

У цьому випадку малюк розуміє, про що йому говорять і заборони втрачають для нього зайву категоричність.

Не потрібно переходити на особистості

Зауваження покликане запобігти погані вчинки або слова дитини.

Але це ні в якому разі не означає, що поганий сам дитина – всі можуть помилятися, особливо зовсім юні люди, ще не засвоїли усіх життєвих правил.

Варто тримати це в голові, вимовляючи зауваження.

  • Ні в якому разі не можна давати дитині принизливі характеристики або прізвиська, порівнювати його з іншими дітьми, ображати іншим чином.

Пам’ятайте: варто засуджувати вчинки, а не людини.

Важливо показувати свою любов

  • Батьки люблять своїх дітей – і роблять зауваження саме з любові до них, намагаючись виховати гідного члена суспільства, щасливого та соціально адаптованого. Варто пам’ятати в будь-який момент спілкування з чадом.
    Непогано пояснити йому це безпосередньо – тоді він не триматиме на батьків образу за моменти їхньої суворості.

    Також важливо підтримувати з дитиною діалог, цікавитися мотивами, за якими вона здійснює вчинки та вимовляє фрази. Так набагато простіше коригуватиме його поведінка.